freya_victoria (freya_victoria) wrote,
freya_victoria
freya_victoria

Єлизавета Жарікова "Перекладач"

Повсюди якісь експрес-перукарні,
Зима як зима, та й осінь як осінь.
У міста, як в жінки, буває настрій,
Коли хочеться коротко стригти волосся…

У сутінках всі тут якісь молоді,
І радісно з вами, й небесно всюди,
Ніби життя било нас, не лишаючи майже слідів,
Як б'ють спеціально для цього навчені люди…

Ой, не сип мені, небо моє, сіль на ранок..
Он, згори — сніг, як манна, як манна каша…
То нічого, що тут все горить, і дими вітрами.
З того боку — істоти, що зовсім, здається, не тямлять по-нашому…

- Знаєш пісню «Ніколи не плач»?
- Я вже майже не плачу. Я вже скоро навчуся не відкидати тіні.
- Ти не бійся, мала, я тут просто перекладач
З мови янголів і птахів
На мову вогню й каміння.
З мови музики і казок
На мову вогню і каміння.
З мови дивних твоїх очей
На мову вогню і каміння.

13.02.2014
Tags: поезія
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments