freya_victoria (freya_victoria) wrote,
freya_victoria
freya_victoria

Катерина Калитко

День, в якому діти побачать першого свого мерця
ти хотіла би якось передбачити, контролювати,
але він, звісно, буде позаплановий, безконтрольний.
Ось вони лежать, і на кожнім залізна цятка:
королі кришталеві у коробках із ватою,
і в руках – закривавлені скіпетри та корони.

Дім – це звідки болить, це там, де пнеться лоза
виноградна, істинна поміж ребер Ісуса,
де в пітьмі бароковій лягають грона в точило.
Ти приходиш поберегти, хоч позмінно подбати, бо зась
чужакам чавити ногами на склизле сусло
темносерді ягоди.
Війни тебе не навчили.

Мусять мучитись лози, зростати на кам’яній
кручі й солі, щоб смак увійшов і сенс
у вино їхнє, що будуть пити в світі наступнім.
Виноград із болю темніє, і Спас при кожній труні
покладає долоню на продірявлене серце,
і здаються дітям човнами мертвецькі ступні.

Це-бо звідси болить воно, звідси, це звідси, зві…
Припильнуй нашу скелю солі, варта твоя нічна.
Вранці вдарить у неї сонце, розколються половини,
вийде вітер, і принесе вогонь, і удар навідліг,
діти вийдуть йому назустріч на холодних човнах.
Бачиш, море гойдається,
море червоне, винне.

Tags: поезія
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Українські прислів'я і приказки

    Деякі прислів'я та приказки мають варіанти з маловідомими кінцівками, подекуди неочікуваними))) Можете спробувати вгадати :) "Язик доведе…

  • Аффтар (жжот): Arhistratig

    *** анфиса буферную зону имеет впереди себя что крайне затрудняет доступ к её загадочной душе *** ну да я обещал я помню но это же не прямо щас…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments