freya_victoria (freya_victoria) wrote,
freya_victoria
freya_victoria

Віслава Шимборська "В Гераклітовій річці"

В Гераклітовій річці
риба вловлює рибу,
риба гострою рибою патрає рибу,
риба будує рибу, риба мешкає в рибі,
риба лишає обложену рибу.
 
В Гераклітовій річці
риба рибу кохає,
твої очі - їй каже - наче риби на небі,
хочу плисти з тобою до взаємного моря,
найгарніша зі зграї.
 
В Гераклітовій річці
виображує риба понад рибами рибу,
риба клониться рибі, риба вславлює рибу,
просить рибу: полегш мені плавання.
 
В Гераклітовій річці
я є риба окремішня, я є риба одмінна
(хоч від дерева-риби і від каменя-риби)
маленьких риб пишу в короткі хвильки
в лусці сріблястій я так ненадовго,
що може це лиш темрява замружилась на мить.

(Переклад мій)
 
 
Коментар:
Цей вірш, крім явного відсилання до античного Геракліта та його річки, в яку не можна увійти двічі, містить також менш очевидну алюзію на "Монадологію" Ляйбніца, де філософ використовує метафору риби для пояснення своїх метафізичних уявлень.
 
В 67-69 параграфах Ляйбніц пише:
"Будь-яку порцію матерії можна збагнути як сад, повний рослин, і як Став, повний риби. Проте кожна галузка рослини, кожний член тварини, кожна крапля її рідин є такий самий сад чи такий самий ставок.
І хоча земля та повітря у проміжках між рослинами саду чи вода - між рибами ставку не є рослиною чи рибою, однак вони також містять їх, хоч ті найчастіше є настільки дрібними, що недоступні нашому сприйняттю.
Таким чином, немає нічого необробленого, безплідного, немає смерті у всесвіті, жодного хаосу, жодної змішаності, окрім позірних; здається, це відбувається майже як у Ставку, що перебуває від нас на певній відстані, з якої можемо бачити безладний рух і, так би мовити, кишіння риб ставка, не розрізняючи жодної риби зокрема."
 
Далі, в 71-му параграфі він додає:
"...усі тіла перебувають, як ріки, у неперервному плині й [їхні] частини постійно у цей плин входять і з нього виходять."
 
Цитати з Ляйбніца подані за виданням:
Ляйбніц Ґ.В. «МОНАДОЛОГІЯ. Видання з паралельним текстом» - Львів, Café Philosophique, 2017 - 128 с.
 
 
Оригінал:

 
"W rzece Heraklita"
W rzece Heraklita
ryba łowi ryby,
ryba ćwiartuje rybę ostrą rybą,
ryba buduje rybę, ryba mieszka w rybie,
ryba ucieka z oblężonej ryby.
 
W rzece Heraklita
ryba kocha rybę,
twoje oczy - powiada - lśnią jak ryby w niebie,
chcę płynąć razem z tobą do wspólnego morza,
o najpiękniejsza z ławicy.
 
W rzece Heraklita
ryba wymyśliła rybę nad rybami,
ryba klęka przed rybą, ryba śpiewa rybie,
prosi rybę o lżejsze pływanie.
 
W rzece Heraklita
ja ryba pojedyncza, ja ryba odrębna
(choćby od ryby drzewa i ryby kamienia)
pisuję w poszczególnych chwilach małe ryby
w łusce srebrnej tak krótko,
że może to ciemność w zakłopotaniu mruga?
 
Tags: мої переклади, поезія
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments