freya_victoria (freya_victoria) wrote,
freya_victoria
freya_victoria

Істероїдність = жіночність?..

Загальновідомо, що саме жінок найчастіше характеризують як істероїдних. Чоловіків - набагато рідше (переважно гомосексуальних).
Зараз читаю опис істероїдного характеру у Мак-Вільямс, і думаю про те, наскільки все це схоже на поширений ідеал жіночності
Власне, більшість з істероїдних рис - банальні наслідки виховання дівчинки "як дівчинки".
От, наприклад:
"Представление, что другой пол обладает преимуществом, создает бросающуюся в глаза парадоксальность женщин с истерической структурой личности: несмотря на бессознательное ощущение того обстоятельства, что сила неотрывна от маскулиности, их сэлф-репрезентация непоколебимо женская. Поскольку они считают, что единственным потенциалом женственности является их сексуальная привлекательность, эти пациентки могут быть чересчур обеспокоены тем, как они выглядят, и сильнее других людей боятся старения."


Хіба це не те, що товкмачать абсолютно всім дівчатам та навіть і дорослим жінкам?..
Що найважливіше для жінки - привабливість, нею визначається її цінність, все інші якості - другорядні. І якщо ти негарна, то неважливо, яка ти там розумна, чи здібна, чи добра, чи який в тебе "багатий внутрішній світ.
Що старіти - це соромно, а виглядати молодше свого віку - найліпший комплімент, що треба "слідкувати за собою", боротися з проявами старіння, залишатися привабливою в будь-якому віці та будь-якою ціною.
Що сила - це чоловіча якість, а жінка мусить бути слабкою, "сила жінки в її слабкості", сильна жінка - це оксюморон, "баба з яйцями" тощо.
Це ж не якісь особливі рідкісні умови, в яких виховуються істероїдні особистості, це наше повсякденне інформаційне тло...


"В результате подобной фиксации она продолжает видеть мужчин как сильных и восхитительных, а женщин – как слабых и незначительных. Поскольку девочка считает силу врожденным мужским атрибутом, она смотрит на мужчин снизу вверх, но также – большей частью бессознательно – ненавидит и завидует им. Она пытается усилить свое ощущение адекватности и самоуважения, привязываясь к мужчинам, в то же время исподволь наказывая их за предполагаемое превосходство. Она использует свою сексуальность как единственную силу, которую, как она считает, имеет ее пол, вместе с идеализацией и “женской хитростью” – стратегией субъективно слабых – для того, чтобы достичь мужской силы."

Хіба використання привабливості та "жіночої хитрості" не оспівується як найкраща, найжіночніша життєва стратегія?
А підсилення своєї самоповаги через зв'язок з чоловіками - це ж і є той єдиний шлях, який пропонують жінкам для самореалізації адепти "традиційниї цінностей"? Оце все скигління про жахи емансипації, що зіпсувала жінок, і про те, що правильніше було б для жінки не досягати чогось самостійно (бо це не жіночно, фу), а знайти "правильного" чоловіка і через нього отримувати всілякі життєві блага - це відверте схвалення істероїдних патернів поведінки.


"В историях людей с истерическими наклонностями почти всегда находятся события или отношения, которые приписывают неодинаковую силу и ценность мужскому и женскому полу. Обычной истерогенной ситуацией является семья, где маленькая девочка мучительно сознает, что один или оба родителя значительно больше расположены к ее брату (братьям), или если чувствует, что родители хотели, чтобы она была мальчиком. (Иногда она права; иногда – выстраивает эту ошибочную теорию, исходя из того обстоятельства, что является третьей дочерью в семье.) Или же маленькая девочка может заметить, что ее отец и другие члены семьи мужского пола обладают значительно большей властью, чем мать, она сама и ее сестры.
Когда этому ребенку оказывается позитивное внимание, оно распространяется только на поверхностные, внешние атрибуты, на ее внешний вид и хорошее поведение, на инфантильные черты (ее невинность и сообразительность). Если на братьев обращается отрицательное внимание, их предполагаемые недостатки приравниваются к проявлению женских черт: “Ты бросаешь (что-то), как девчонка!” или: “Ты ведешь себя так, как будто ты не мужчина!”."


Це можна тою чи іншою мірою сказати практично про будь-яку сім'ю і про виховання будь-якої жінки. Ну, може, зараз вже є 1% сімей з передовими поглядами, де дівчат виховують принципово інакше... 
Наврядчи знайдеться жінка, якій ніколи не доводилось чути слова "баба", "дєвчонка" тощо як образи. Або схвалення жінок на кшталт "справжній мужик!" - це інша сторона тієї самої медалі.
Виявляється, "істерогенна ситуація" - це звичайна ситуація дорослішання дівчинки в нашому, все ще патриархальному суспільстві (що вже казати про часи Фрейда, котрий вперше почав досліджувати істерію). 


Тобто, істероїдні жінки - це просто жінки, успішно соціалізовані за програмою, яка зараз вважається за ідеал жіночності. "Традиційна родина" з традиційним розділенням гендерних ролей продукує істероїдні жіночі характери. А торсуно-валяєвщина та численні "тренінги жіночності" працюють на закріплення та підсилення істероїдності.

Як казав дід Панас: "Отака хуйня, малята..."
Tags: психология
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments