freya_victoria (freya_victoria) wrote,
freya_victoria
freya_victoria

Бульбашки

Бог надуває мильні бульбашки
І відпускає в простори всесвітні.
Вони летять, повільні і важкі,
Вони світами дивними вагітні.

Летить, летить барвистих кульок зграя,
Галактики - свіжесенькі, новітні,
А Божа усмішка веселкою в них грає,
Всередині життя - дрібні, тендітні.

Він бавиться, він перстом їх торкає:
Потоп влаштує чи пришле пророка,
Творить дива, за гріх жене із раю,
Втручається турботливо й жорстоко.

Та далі їх уносить вітер-час,
І він вже бачить їх лиш краєм ока,
І вже вони не чують Божий глас...
Та що йому до них? Яка морока?

Нові він видме - дюжину за раз,
Він їх пече, як пекар пиріжки.
В старих світах вогонь творіння згас.
А може й ні?.. Яка різниця? Бульбашки...
Tags: моє
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments