freya_victoria (freya_victoria) wrote,
freya_victoria
freya_victoria

Стефан Цвайґ «Учорашній світ»

«Дев’ятнадцяте сторіччя зі своїм ліберальним ідеалізмом було щиро переконане, що воно прямує дорогою, яка неминуче приведе його до «найкращого з можливих світів». До епох, позначених суспільними заколотами, тоді ставилися з відвертим презирством, суворо осуджуючи їхні війни, голодомори та революції, вважаючи, що людство, з огляду на його недостатню освіченість, ще не досягло зрілості. Мовляв, мине ще кілька десятиріч — і все зло та насильство будуть остаточно переможені, й ота фатальна та невмируща віра в «Проґрес» за своєю силою в ті часи дорівнювала релігії. В «Проґрес» тоді вірували більше, ніж у Біблію, і ця нова Євангелія здавалася незаперечно доведеною чудесами науки й техніки, яким не видно було кінця. І справді, безперервний висхідний рух ставав усе більше видимий наприкінці того мирного сторіччя, розвиток відбувався дедалі швидше, наукові досягнення ставали все розмаїтішими. На вулицях міст замість тьмяних газових ліхтарів засвітилися електричні лампочки, великі магазини несли свій новий спокусливий блиск від головних артерій аж у передмістя, завдяки телефону люди вже могли розмовляти на відстані, мчали з небаченою доти швидкістю на колісних екіпажах, які не потребували коней, вони проникли навіть у повітряний простір і здійснили мрію Ікара. В будинки буржуазії проникав комфорт, уже не треба було приносити воду в дім з водойми або каналу, довго й нудно розпалювати вогонь у печі, знаходили широке розповсюдження методи гігієни, зникав бруд. Люди ставали гарнішими, здоровшими, міцнішими відтоді, як навчилися розвивати собі м’язи і гартувати тіло спортивними вправами; на вулицях усе рідше зустрічалися каліки, нещасливці зі спотвореними рисами або з великими відвислими вóлами, і всі ці чудеса творила наука — цей архангел прогресу. Людство просувалося вперед і в плані соціального розвитку: з кожним роком індивід одержував усе більше прав, правосуддя ставало дедалі м’якшим і дедалі людянішим, і навіть проблема з проблем — злидні широких народних мас — не здавалася вже нерозв’язною. Виборче право розповсюджувалося на все ширші кола, які таким чином діставали змогу боронити свої інтереси легальним шляхом, соціологи та професори змагалися в стараннях зробити здоровшим і навіть щасливішим життя пролетарів — тож чи варто дивуватися, що це сторіччя залюбки милувалося своїми звершеннями і розглядало кінець кожного десятиріччя лише як прелюдію до десятиріччя наступного, яке буде ще кращим? У повернення варварства, зокрема війн між європейськими народами, люди вірили не більше, аніж у привидів або чаклунів; наші батьки були наскрізь просякнуті вірою в те, що вони спроможні знайти діяльні засоби досягнення терпимості й злагоди. Вони щиро вірили, що кордони та відмінності між націями й конфесіями поступово зітруться й утвориться одна людська спільнота, а отже, мир та безпека, найдорогоцінніші з благ, поширяться на всіх жителів Землі».
Tags: литература, історія
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments