August 19th, 2016

Пиріжки + порошок

капуста правда помогает
увеличению груди
берете две больших капусты
кладете в лифчик вуаля
© poet_perawkov


приятно думать о мужчине
случайно встреченном в метро
поулыбаться и расстаться
не поломав друг другу жизнь
© Белоснежка


пришла весна теперь качели
без страха можно облизать
но оттого что стало можно
на вкус они уже не те
© коллайдерова


я остаюсь всегда ребенком
среди взрослеющих людей
мне в попу чип зашит с рожденья
и дейл
© Chrinstinct & Boroda

До читання: Лариса Масенко, «Суржик як соціолінгвістичний феномен»

"Коротка доба українiзацiї 20-х рокiв, яка гостро поставила потребу розширення функцiй i сфер вживання української лiтературної мови, винесла на порядок денний i проблему змiшаного типу мовлення. Її торкався, зокрема, головний iдеолог українiзацiї нарком освiти Микола Скрипник. Так в одному iз своїх виступiв, опублiкованих в журналi «Бiльшовик України» (№ 12, 13—14 за 1931 р.), вiн говорив:
«Я маю на увазi окремi випадки мiшаної й ламаної мови. Як я вже зазначив, за переписом 1930 року, на Українi 1 300 000 громадян, що визнали свою нацiональну приналежнiсть до українцiв, а своєю рiдною мовою визнали росiйську, а не українську. . . Мова, що нею в дiйсностi говорить цей мiльйон населення мiст i мiстечок України, вельми неоднорiдна. Iнодi, — зокрема по бiльших мiстах — i здебiльшого у середньої i мiської буржуазiї, чиновництва, квалiфiкованої iнтелiгенцiї в старому сенсi цього слова i т. ин. — це росiйська мова з певною домiшкою українських слiв, що додають мовi так званий кольор-локаль. Такою мовою пишуть деякi й росiйськi письменники походженням з України. Здебiльшого в них синтакса i вся побудова мови українська, а вимова i певний запас слiв росiйський. Значна частина таких громадян говорить по-українському лише з певною домiшкою росiйських слiв i виразiв. Врештi, переважна частина таких громадян говорить мовою ламаною, мiшаною, де здебiльшого на основi української мови переплiтаються слова українськi iз словами росiйськими, що мають українську вимову, з словами українськими, що мають вимову росiйську, в найрiзноманiтнiших пропорцiях, залежно вiд мiсцевостi, ступеня начитаностi, перебування в старiй армiї чи служби в чиновному апаратi, вiд кiлькостi прийшлого росiйського населення в данiй мiсцевостi, наприклад у Донбасi, i вiд багатьох iнших причин».
На початку 30-х рокiв, коли згортання українiзацiї почалось з демагогiчних обвинувачень в утисках мовно-культурних прав нацiональних меншин, передусiм росiян, до яких противники українiзацiйного курсу долучали й росiйськомовних українцiв, М. Скрипник, обороняючись, наполягав на розумiннi змiшаної говiрки як такої, що базується все ж на україномовнiй основi, арґументуючи цим потребу україномовної освiти для її носiїв."

"Популярний же гумористичний дует Тарапуньки i Штепселя, в якому партнер, що грав дурника, говорив суржиком, а в ролi розумного виступав носiй лiтературної росiйської мови, влада схвалювала, бо вiн ефективно впроваджував у масову свiдомiсть бажану для режиму модель українсько-росiйських стосункiв."



"В. Труб, аналiзуючи суржик, схиляється до квалiфiкацiї його як просторiчної форми українського мовлення, проте висловлює й певнi застереження до цього: «Суржик — це спотворена, просторiчна форма першої пiдлеглої (не домiнуючої) мови, яка є результатом мало усвiдомленої спроби мовця наблизитися до опанування не першої домiнуючої мови»."



"Цiкаво, що вiдповiдь на цi питання дає вмiщена в тому ж виданнi публiкацiя М. Стрiхи, в якiй суржик цiлком переконливо потрактовано як промiжну субмову, що виконує роль перехiдного етапу в асимiляцiйному процесi витiснення української мови росiйською.
Соцiяльне середовище, в якому виникає розглядуваний рiзновид усного мовлення, — це сiльськi жителi, що пристосовуються до росiйськомовних мешканцiв мiста. Утворюється вiн шляхом стихiйного засвоєння росiйської мови при безпосереднiх контактах з її носiями, а не шляхом поступового опанування другої мови в процесi органiзованого навчання. Успiшним таке засвоєння другої мови може бути тiльки в дитячому вiцi, тому суржиковi, на вiдмiну вiд комунiкативних рiзновидiв, сформованих на ґрунтi однiєї мови, тих же територiяльних i соцiяльних дiялектiв, властива лексична й структурна неповнота, ущербнiсть. Вiн утворюється внаслiдок хаотичного заповнення зруйнованих ланок структури української мови елементами поверхово засвоєної росiйської."


Originally posted by euthanasepam at До читання: Лариса Масенко, «Суржик як соціолінгвістичний феномен»

Лариса Масенко, «Суржик як соціолінгвістичний феномен».

PDF, ≈98 КБ: Суржик як соціолінгвістичний феномен.pdf.