October 27th, 2014

(no subject)

З 2220 виборців на дільниці, де я була спостерігачем, проголосувало 819 за списками та 812 за мажоритаркою.
За мажоритаркою набравши ажно 155 голосів лідером виявився дехто Пресман, нині самовисуванець, колишній член Партії Регіонів. Якщо судити за цією дільницею (а на інших дільницях цього округу ситуація з явкою приблизно така сама, як я чула від інших спостерігачів, і Пресман фаворит у окрузі), то кандидат, якого підтримує ~7% від зареєстрованої кількості виборців (сьоми!) може представляти округ у Верховній Раді.
Бо більшість просто не прийшли.

Розклад по голосуванню за списками, top-5:
"Опозиційний блок" - 175
"Блок Порошенка" - 135
"Сильна Україна" - 97
комуністи - 83
"Самопоміч" - 79
Смішні абсолютні цифри, так?

От люблять ругатись на прибічників "Опозиційного блоку", комуністів та іже з ними, недобрими словами кличуть, самі знаєте якими, я не люблю повторювати, та я ще й спостерігачка, поки виборчий процес не закінчився. А як назвати тих, хто дозволяє таку ситуацію, кому просто... однаково, настільки байдуже на свою країну, що навіть підняти свой тухес та принести його на виборчу дільницю для них занадто складно? Для цього не треба бути великими героями, витрачати купу грошей чи тяжко працювати. Це просто. Але вони навіть таку дурницю зробити не хочуть.
"Не бійся ворогів – в найгіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – в найгіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство."

Ось такі смски

розсилав "Опозиційний блок" у день виборів. Сфотографовано з телефону однієї з виборців.
Це порушення виборчого законодавства.
Порадила їй звернутися до міліції, хоча вона, здається, очікувала якихось дій від наглядачів та виборчої комісії та якось образилась, що ми нічого не можемо зробити на місці. Але насправді не можемо...
2014-10-26 15.54.58