?

Log in

Едва живой журнал
 
[Most Recent Entries] [Calendar View] [Friends]

Below are the 20 most recent journal entries recorded in freya_victoria's LiveJournal:

[ << Previous 20 ]
Saturday, August 27th, 2016
4:11 pm
Час пролітає крізь мене наскрізь
Криза мов крига: крихка небезпека
Спека з дощем сперечається в серпні
Терпне язик - це мовчазності присмак
Присмерки літа нестерпні, мов час
1:20 am
Работа львовской фотомастерской "Треті півні" поразила мир (фото)
Originally posted by odessa_kid at Работа львовской фотомастерской "Треті півні" поразила мир (фото)
Оригинал взят у oleg_leusenko в Работа львовской фотомастерской "Треті півні" поразила мир (фото)
Красота по-украински: о национальных венках и костюмах украинцев заговорил весь мир

17

Мастера фотомастерской "Треті півні" создают настоящие арт-объекты

Работа львовской фотомастерской "Треті півні" поразила мир. Не просто венки, а настоящие арт-объекты получились настолько хорошими, что о них заговорили мировые СМИ.

Европейский дизайнерский блог Design You Trust посвятил украинским мастерам пост, пишет Сегодня.
Collapse )
12:17 am
"Ex-Deus"
В занедбанім небі забанений Бог,
Байдужий до людства, бо дуже старий;
Давно не апдейтить священний свій блог
І стінку не чистить від коментарів.

Колись був у топі, влаштовував флуд
І тролив спільноти: потоки повчань,
Загрози: "Знайду за айпі та під суд!"...
Мав купу пророків, ще більше - прочан.

Створінням своїм він набрид до чортів -
Хтось лаяв його, хтось відправив у бан,
Хтось навіть аккаунт взламати хотів...
І міцно на людство образився Пан.

Не шле вже провіщень божественних тайн
І навіть моління не чує тепер.
Та хто його бачив востаннє онлайн?
І ходять чутки, що він навіть помер...
Wednesday, August 24th, 2016
1:14 pm
Лариса Масенко "Мова і суспільство: постколоніальний вимір"
"Якщо на території однієї країни поширені дві або кілька мов, для вивчення мовної ситуації важливо визначити ступінь поширеності кожної мови, а також їхні оцінювальні характеристики. Існують два головних показники потужності мов. Перший – показник демографічної потужності, який визначається за кількістю носіїв певної мови стосовно загальної кількості населення території, що досліджується. Другий показник комунікативної потужності мови визначається за кількістю комунікативних сфер, які обслуговує кожна мова. За умов конкуренції двох або кількох мов у одній країні особливо важливим для виживання мови є її комунікативна потужність. За цим параметром мовні ситуації поділяються на рівноважні й нерівноважні. За рівноважної мовної ситуації обидві мови мають однаково сильну комунікативну потужність. Прикладом може бути мовна ситуація Бельгії, де співвідношення французької і нідерландської мов приблизно однакове. Нерівноважна мовна ситуація спостерігається в країнах Західної Африки. Тут місцеві мови переважають за показником демографічної потужності, але поступаються європейським за комунікативною потужністю. Як зазначає Н. Б. Мєчковська, «комунікативний фактор у долях мов є настільки важливим, що іноді він впливає на демографічну динаміку: молоді покоління етносу, який демографічно переважав у певному поліетнічному соціумі, могли поступово переходити на мову чисельно меншого етносу, однак з більшим набором комунікативних функцій і сфер використання, що з часом змінило й чисельне співвідношення груп населення, які використовують різні мови, на користь комунікативного лідера»."

Collapse )
3:07 am
Проблеми сучасної української мови
Цитати з книжки Лариси Масенко "Мова і суспільство: постколоніальний вимір" (2004)

"При неповноцінному функціонуванні українського слова в суспільному житті головною формою літературної мови стає писемна. Життя ж розмаїтих усних різновидів міського мовлення паралізується. Відтак українська мова застигає у фіксованій писемній мові, що блокує рух, розвиток мови. Не підтримана постійною щоденною реалізацією в усному спілкуванні, мова дедалі більше «мумізується», замикається сама в собі, втрачає здатність реагувати на живу реальність. Адже все різновиди фамільярного усномовного спілкування, не закуті в застиглий писемно-нормативний канон, – це своєрідні мовні лабораторії, в яких відбувається постійний рух, стихійний розвиток мови.
Витіснення української мови російською з побутової сфери усної комунікації, відсутність мовленнєвого середовища значно ускладнює процес оволодіння нею. «Ніде ніхто й ніколи, – писав Олекса Синявський, – не може вивчитися якоїсь мови практично в таких розмірах, як це потрібно для щоденного вжитку людині інтелігентної професії, без належного мовного оточення. Хоч мовне оточення й не одинока умова такого вивчення, та без нього годі й думати за більш-менш серйозне засвоєння мови. Щоденне читання часописів, книг, розмова, письмо, вуличні написи, плякати, афіші, театр – ось та нормальна мовна атмосфера, де може нормально організовуватися мова окремої людини»."
Collapse )
2:12 am
Редкие минералы
Originally posted by skeily_ramires at Редкие минералы
Что не перестаёт меня изумлять - при поразительном богатстве мира минералов, при том, какие в нём встречаются чудеса, люди обычно знают штук от силы десять наименований, давным-давно навязших в зубах. Покупатели относятся ко всему новому и неизвестному настороженно, всё-то им мерещатся подвох, да обман. А ведь на свете столько прелестных, редких и поразительных камней!

Collapse )
2:05 am
1970-ті – початок 1980-х років: посилення русифікації
"... на початку 70-х рр. вище партійне керівництво вирішило, що вже час оголосити завершення процесу «стирання національних відмінностей».
У звітній доповіді XXIV з'їзду КПРС 30 березня 1971 р. Л. Брежнєв висунув тезу про постання нової історичної спільноти – радянського народу. Ширше він обґрунтував це положення у доповіді, присвяченій 50-річчю СРСР, 21 грудня 1972 р."

"Оскільки одним з головних факторів, що забезпечують інтеграційні процеси в суспільстві, є поширення однієї мови на всій території країни, на практиці це означало посилення русифікації союзних республік. Російська мова при цьому мусила забезпечити не тільки мовну уніфікацію суспільства, але й уніфікацію ідеологічну. Так, у праці «Культура русской речи в национальных республиках» зазначалось: «Опанування російським публічним мовленням забезпечує в масштабах країни не просто спілкування, а ефективне спілкування, яке пов'язане з виробленням однакових переконань, ідеологічною інтеграцією тих, що спілкуються»."

(Орвеллом тхне...)
"Чергова кампанія боротьби з українським буржуазним націоналізмом почалася з кадрових змін у партійному керівництві. У травні 1972 р. П. Шелеста на посту першого секретаря ЦК Компартії України замінив В. Щербицький, що оцінював добу свого попередника як період «помітного пожвавлення націоналістичних елементів, інспірованого зарубіжними антирадянськими центрами»."

"Здійснене протягом 70-х – першої половини 80-х років звуження функцій української мови в системі освіти УРСР ілюструють статистичні дані, які навів міністр освіти у звіті, представленому в квітні 1987 року. На цей час на Україні у 4500 російськомовних школах навчалося більше половини всіх учнів. У Києві з 300 тисяч учнів українською мовою навчалося тільки 70 тисяч.
Активізувалось витіснення української мови з вищої освіти і науки. Викладання в усіх вищих навчальних закладах, крім окремих гуманітарних предметів, і професійно-технічних училищах було переведено на російську мову. Цей процес не оминув навіть Галичини."
Collapse )
1:31 am
Українська мова під час хрущовської відлиги
"Досягнуте на той час звуження комунікативних функцій національних мов у ряді республік створювало ілюзію добровільної відмови населення від своїх мов і давало партійній верхівці можливість оголосити російську мову «другою рідною» мовою. Це зробив Хрущов у 1961 році на XXII партійному з'їзді. «Не можна не відзначити, – сказав він у доповіді, – зростаюче прагнення неросійських народів до оволодіння російською мовою, яка стала фактично другою рідною мовою для народів СРСР, засобом їх міжнаціональних відносин, прилучення кожної нації і народності до культурних досягнень всіх народів СРСР і до світової культури.»"


"Продовжувався процес русифікації української науки. Так, в 1962 р. видавництво АН УРСР видало 188 назв українською мовою (60%) і 122 назви російською мовою (40%), в 1963 р. відповідно вже 166 (49%) і 163 (51 %), в 1964 р. російських книжок вийшло уже 53,5 % (156 назв), а українських тільки 46,5 % (136 назв). При цьому більшість україномовних видань становили праці з гуманітарних наук. В інших наукових галузях панувала російськомовна книжка. У 1963 р., наприклад, Техвидав випустив 121 назву книжок російською мовою і тільки 32 українською (в тому числі підручників для вищих навчальних закладів російською мовою – 11, українською – 1)  .
За кількістю видань технічно-інформаційних матеріалів рідною мовою Україна посідала останнє місце серед республік колишнього Радянського Союзу."


"На початку 60-х років у системі Академії наук СРСР було створено наукову раду з проблеми «Закономірності розвитку національних мов у зв'язку з розвитком соціалістичних націй». Як свідчить її програма, опублікована в передовій статті першого числа журналу «Вопросы языкознания» за 1962 р., головне завдання ради полягало у створенні теоретичної бази для форсованої русифікації ряду республік. Після загальної фрази про «повне рівноправ'я всіх народів і мов в СРСР» програма стверджувала, що насправді «рівноправ'я» не для всіх рівне. Існують мови більш рівноправні і менш рівноправні, оскільки «сфера їх подальшого функціонування далеко не однакова». На цій підставі мови народів СРСР розподілялись на перспективні і неперспективні. До перших було зараховано, крім, звичайно, «великої російської мови», вірменську, грузинську, латиську, литовську й естонську мови. Решта мов потрапляла в розряд неперспективних."

Collapse )
12:57 am
Фашистські суфікси та націоналістичний словник: про русифікацію 1930-40-х років
Цитати з книжки Лариси Масенко "Мова і суспільство: постколоніальний вимір" "Нищення здобутків української культури почалося з політичного процесу Спілки Визволення України, на якому було звинувачено 45 провідних учених, письменників та інших представників української інтелігенції, в тім числі Всеволода Ганцова, Григорія Голоскевича, Сергія Єфремова, Андрія Ніковського, Людмилу Старицьку-Черняхівську та інших. Головний удар в цьому наступі було спрямовано проти Всеукраїнської академії наук. Після процесу СВУ уряд ввів цензуру на її видання і почав закривати найдіяльніші її секції.
У 1931 р. розпустили історичну секцію М. Грушевського, а самого вченого вислали до Росії, де він у 1934 р. помер. Багато його колег і майже всі учні зазнали переслідувань.
У 1930 р. було закрито державні курси української мови і Центральні державні курси українознавства; у 1932 р. – українські школи всіх типів та газети й журнали за межами республіки."



(Під час нетривалої українізації були відкриті українські школи на Кубані, Вороніжчині, Курщині, в Казахстані тощо.)



"...припиняється впровадження Скрипникової програми рідномовної освіти дітей національних меншостей. Невдовзі в Україні ліквідують національні райони. 20 квітня 1938 р. було прийнято спільну постанову Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У «Про обов'язкове навчання російської мови в неросійських школах України», внаслідок якої всі школи національних меншостей перевели на російську мову навчання."



(Під час українізації 1920-х років існували національні райони – російські, болгарські, німецькі, єврейські, грецькі, польські, на території яких діяли національні школи.)



"Починаючи з 30-х років поступово скорочується викладання українською мовою в середніх спеціальних і вищих школах, припиняється вивчення української мови у всіх вищих навчальних закладах, крім українського відділення філологічних факультетів університетів та педагогічних інститутів, згортається україномовне діловодство, українська мова витісняється з наукової сфери."




«Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, – у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною, – зазначає Юрій Шевельов. – Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати українську мову прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар'єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих "клясичних" метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови. Таким чином на радянській Україні конфлікт між українською і російською мовами перенесено з зовнішньої, позамовної сфери в середину самої мови. Боротьба відбувалася не тільки в людській психіці, а й у самій мові»."


Collapse )
Tuesday, August 23rd, 2016
1:48 pm
Saturday, August 20th, 2016
9:01 pm
Лариса Масенко "Мова і суспільство. Постколоніальний вимір"
"...принцип мовно-культурної рівноправності в постколоніальний період демагогічно використовується в інтересах колишньої імперської культури і саме представники імперського народу найбільше на ньому наголошують. Насправді ж дотримання цього принципу в країні, де національну мову тривалий час витісняла імперська, є не чим іншим, як підступним впровадженням культурного дарвінізму або, в деяких випадках, і культурного геноциду."


"«Щоденник» С. Єфремова містить цікавий запис, датований 18 січня 1929 року: «Сенсаційна новина. Ніби в Москві постановлено: усю "союзну" територію огласити власністю СРСР: підданство рахувати тільки за СРСР. Отже, цим самим касуються всі "незалежні" та "автономні" республіки і заводиться унітарна система.
Кажуть, що цієї постанови поки що не оголошено, бо "треба підготувати громадську думку". Скрипник у Москві ніби протестував, кажучи: "Що ж це – поворот до єдиної неділимої?" – "Так, – одказали йому, – до єдиної неділимої ВКП". "Але ж не забувайте, що це порушення конституції: ми ж можемо вийти з Союза". – "А можете, – була відповідь, – без території і людности". Протестант, зачувши це, замовк... Та й справді, що йому говорити, цьому представникові сучасної " Малороссийской коллегии ", коли він з товаришами ще попереду всі позиції здав і сидить у жмені того, хто диктує тепер свої умови?!»"
Friday, August 19th, 2016
10:06 pm
До читання: Лариса Масенко, «Суржик як соціолінгвістичний феномен»
"Коротка доба українiзацiї 20-х рокiв, яка гостро поставила потребу розширення функцiй i сфер вживання української лiтературної мови, винесла на порядок денний i проблему змiшаного типу мовлення. Її торкався, зокрема, головний iдеолог українiзацiї нарком освiти Микола Скрипник. Так в одному iз своїх виступiв, опублiкованих в журналi «Бiльшовик України» (№ 12, 13—14 за 1931 р.), вiн говорив:
«Я маю на увазi окремi випадки мiшаної й ламаної мови. Як я вже зазначив, за переписом 1930 року, на Українi 1 300 000 громадян, що визнали свою нацiональну приналежнiсть до українцiв, а своєю рiдною мовою визнали росiйську, а не українську. . . Мова, що нею в дiйсностi говорить цей мiльйон населення мiст i мiстечок України, вельми неоднорiдна. Iнодi, — зокрема по бiльших мiстах — i здебiльшого у середньої i мiської буржуазiї, чиновництва, квалiфiкованої iнтелiгенцiї в старому сенсi цього слова i т. ин. — це росiйська мова з певною домiшкою українських слiв, що додають мовi так званий кольор-локаль. Такою мовою пишуть деякi й росiйськi письменники походженням з України. Здебiльшого в них синтакса i вся побудова мови українська, а вимова i певний запас слiв росiйський. Значна частина таких громадян говорить по-українському лише з певною домiшкою росiйських слiв i виразiв. Врештi, переважна частина таких громадян говорить мовою ламаною, мiшаною, де здебiльшого на основi української мови переплiтаються слова українськi iз словами росiйськими, що мають українську вимову, з словами українськими, що мають вимову росiйську, в найрiзноманiтнiших пропорцiях, залежно вiд мiсцевостi, ступеня начитаностi, перебування в старiй армiї чи служби в чиновному апаратi, вiд кiлькостi прийшлого росiйського населення в данiй мiсцевостi, наприклад у Донбасi, i вiд багатьох iнших причин».
На початку 30-х рокiв, коли згортання українiзацiї почалось з демагогiчних обвинувачень в утисках мовно-культурних прав нацiональних меншин, передусiм росiян, до яких противники українiзацiйного курсу долучали й росiйськомовних українцiв, М. Скрипник, обороняючись, наполягав на розумiннi змiшаної говiрки як такої, що базується все ж на україномовнiй основi, арґументуючи цим потребу україномовної освiти для її носiїв."

"Популярний же гумористичний дует Тарапуньки i Штепселя, в якому партнер, що грав дурника, говорив суржиком, а в ролi розумного виступав носiй лiтературної росiйської мови, влада схвалювала, бо вiн ефективно впроваджував у масову свiдомiсть бажану для режиму модель українсько-росiйських стосункiв."



"В. Труб, аналiзуючи суржик, схиляється до квалiфiкацiї його як просторiчної форми українського мовлення, проте висловлює й певнi застереження до цього: «Суржик — це спотворена, просторiчна форма першої пiдлеглої (не домiнуючої) мови, яка є результатом мало усвiдомленої спроби мовця наблизитися до опанування не першої домiнуючої мови»."



"Цiкаво, що вiдповiдь на цi питання дає вмiщена в тому ж виданнi публiкацiя М. Стрiхи, в якiй суржик цiлком переконливо потрактовано як промiжну субмову, що виконує роль перехiдного етапу в асимiляцiйному процесi витiснення української мови росiйською.
Соцiяльне середовище, в якому виникає розглядуваний рiзновид усного мовлення, — це сiльськi жителi, що пристосовуються до росiйськомовних мешканцiв мiста. Утворюється вiн шляхом стихiйного засвоєння росiйської мови при безпосереднiх контактах з її носiями, а не шляхом поступового опанування другої мови в процесi органiзованого навчання. Успiшним таке засвоєння другої мови може бути тiльки в дитячому вiцi, тому суржиковi, на вiдмiну вiд комунiкативних рiзновидiв, сформованих на ґрунтi однiєї мови, тих же територiяльних i соцiяльних дiялектiв, властива лексична й структурна неповнота, ущербнiсть. Вiн утворюється внаслiдок хаотичного заповнення зруйнованих ланок структури української мови елементами поверхово засвоєної росiйської."


Originally posted by euthanasepam at До читання: Лариса Масенко, «Суржик як соціолінгвістичний феномен»

Лариса Масенко, «Суржик як соціолінгвістичний феномен».

PDF, ≈98 КБ: Суржик як соціолінгвістичний феномен.pdf.



5:30 pm
Пиріжки + порошок
капуста правда помогает
увеличению груди
берете две больших капусты
кладете в лифчик вуаля
© poet_perawkov


приятно думать о мужчине
случайно встреченном в метро
поулыбаться и расстаться
не поломав друг другу жизнь
© Белоснежка


пришла весна теперь качели
без страха можно облизать
но оттого что стало можно
на вкус они уже не те
© коллайдерова


я остаюсь всегда ребенком
среди взрослеющих людей
мне в попу чип зашит с рожденья
и дейл
© Chrinstinct & Boroda
Thursday, August 18th, 2016
2:21 am
1:15 am
Підслухано (на вулиці Пастера)
"Это тот самый Пастер, который палочку Коха открыл."
:D

Wednesday, August 17th, 2016
2:28 pm
Tuesday, August 16th, 2016
7:45 pm
Байк-шоу 2016, Севастополь (12.08.2016)

П'ята Імперія, курка-мутант та радянський герб, піонери, робочий та колгоспниця, "Союз нерушимый" vs. загниваючий Захід та все таке інше.
Цитатка:
"И прежде, чем сомкнется над миром вечная тьма, среди кромешной схватки эпох с огненной пылающей силой воссияет в ней новая Пятая империя, и этой империи суждено будет на волнах истории вынести на поверхность последнее прибежище, ставшее ковчегом спасения для заблудшего человечества."
Він взагалі розуміє, що верзе?.. Це ж якась апокаліптична секта О_О
3:27 pm
Идеальная женщина Средневековья
Ех, яке життя було! А потім прийшли ці кляті феміністки та все зіпсували!
Originally posted by mashutka_alfi at Идеальная женщина Средневековья
Ужасно интересную книжку прочла "Люди средневековья", автор Эйлин Пауэр. Очень люблю, когда рассказывают именно про простых людей: как они жили, из чего состоял их день.
Самые интересные главы - про путешествие по Китаю Марко Поло и про книжку парижского домовладельца в помощь его юной жене. Парижанин под 60 женился на юной 15-летней сироте (такие браки были нередки в то время) и решил написать для нее руководство: как вести себя, как заниматься хозяйством, как угождать мужу. И не только ему, но и следующему мужу (удивительный здравый смысл и забота о юной супруге!)
Collapse )
9:17 am
Опечатки, июль-август 2016
Originally posted by maiorova at Опечатки, июль-август 2016
Что бы ни случилось, какие бы тучи ни сгущались, а список опечаток выходит каждый месяц, и в этот раз без промаха: ровно шестнадцатого числа.

кошмар => кошкмар - кошмар, приснившийся кошке? из-за кошки? с участием кошек? и то, и другое, и третье?

«Увидеть русского дано не каждому» => “Увидеть русского надо не каждому” - это книга так называется. Очень интересная, между прочим, книга. Опечаточный вариант я бы тоже с радостью почитала.

один как перст => один как епрст. А вот правда, почему говорят "один как перст"? Перстов же десять. Что же касается епрста, од по-настоящему одинок. Никто и представления не имеет, кто он такой.

дребедень => бредедень. И так тоже верно.

Меня не прёт => меня не Пётр. Без комментариев. А вас Пётр?

не судите, да не судимы будете => не дудите, да не судимы будете. Это даже лучше, чем "Виктуар, перестаньте бренчать". Буду пользоваться.

Живая закваска для йогурта => живая какваска для йогурта. "Здравствуй, Каквасинька!" (с) Николай Лесков, "Соборяне" [оказывается, не все знают эту байку. Цитирую:

– Ну и как же ты его успокоил? – полюбопытствовал Туберозов.
– Да я, батушка, что же, я в ту пору стал очень в форточке-то зябнуть и, чтобы поскорее отделаться, говорю: «Знаю я, сударь, еще одну кличку, да только сказать вам ее опасаюсь». – «Нет, ничего, кричит, ничего, говори». – «Звали, мол, у одного барина собаку Каквас». А отец Ахилла-то вдруг и засмутились. «Что ты это за вздор, говорят, мелешь: или ты с ума сошел?» – «Нет, мол, я с ума не сходил, а я точно знаю, что в Москве у одного князя собаку звали Каквас». Ахилла Андреич вдруг как вскипят, разгневались и начали лошадь шпорить и к стене подскакивают, а сами кричат: «Разве тебе, бесстыдник ты этакий старый, можно это на меня сказать? Разве ты не знаешь, что мое имя крещеное и я священнослужитель?» Насилу их, батушка, успокоил и растолковал им, что это такое Каквас. Ну, тут уж зато они взыграли на коне и, вынув из-за пазухи из полушубка того щеночка, закричали: «Здравствуй, Каквасинька!» и понеслись радостные назад.
]

Рис для японской кухни => рис для японской хни - я же говорю, мои эсэмэски мужу, что купить в продовольственном - это кладезь коллективного бессознательного. Что такое японская хня и чем она отличается, к примеру, от индийской?

Рис для японской кухни => рис для японской кузни - пыталась исправиться. Получилось не ахти. Чёрт возьми, звучит, как эпитафия.

культурные коды средневековья => культурные коты средневековья... Все уже эту миниатюру видели, но я покажу ещё раз:



полиаморные браки => полиаморные драки - как в анекдоте про ирландца: "Джентльмены, это частная драка или можно присоединиться?"

дохлые мыши => дошлые мыши - как раз под пару к культурным котам:



Мощные чужие опечатки:

не думать о пустяках => не думать о пусятках

документальный фильм об Арагоне и Эльзе Триоле => документальный фильм об Арагорне и Эльзе Триоле
Monday, August 15th, 2016
7:30 pm
Ще депресяшки
секс втроём лелею
я в мечтах своих
но для этой цели
нет ещё двоих
© Евгений Березков

под водой ракушки
камушки на дне
да еще ванюшка
что перечил мне
© Елена Кузьмина

друг в беде не бросит
если ты взгрустнул
и петлю намылит
и подержит стул
© Елена Кузьмина

слышал что здоровью
кофе злейший враг
без него я буду
пить теперь коньяк
© Евгений Березков

я была бы верной
и ждала бы вас
если бы не игорь
если бы не стас
© jordana
[ << Previous 20 ]
About LiveJournal.com